НЕВІЛЬНИК, КА,
Невільник, ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. Невільничок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 539.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НЕВІЛЬНИЦЬКИЙ, А, Е. →← НЕВІЛЬНИЙ, А, Е.